Верховна Рада врегулювала терміни розслідування воєнних злочинів.

За відповідний законопроєкт №9314-д про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу (КПК) щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану у цілому проголосували 278 народних депутатів на пленарному засіданні в середу, повідомив член фракції «Голос» Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Як зазначено в пояснювальній записці, законопроєкт розроблено для забезпечення ефективного здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень в умовах воєнного стану, зокрема шляхом унеможливлення обчислення строків досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів і злочинів геноциду, у яких особі не повідомлено про підозру.

Законопроєкт вносить зміни до КПК, згідно з якими строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) або винесення постанови про початок досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру не обчислюватиметься у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів та злочинів геноциду.

Крім того, до КПК внесено зміни, які встановлюють особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану, і якими коригується первинне нормативне регулювання питання обчислення під час дії воєнного стану строків досудового розслідування в кримінальних провадженнях, у яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату впровадження воєнного стану.

Раніше в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим під час збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов розповів про юридичну колізію щодо строку розслідування воєнних злочинів.

Він пояснив, що в Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) є окрема стаття, яка стосується воєнного стану, однак вона не містить однозначного трактування.

За словами Бєлоусова, КПК встановлює строк розслідування щодо тяжких злочинів — 18 місяців, і якщо не встановлено причетних і нікому не повідомлено про підозру, то досудове розслідування закінчується після 18 місяців. Далі, як зазначив керівник Департаменту війни, справу або закривають, або прокуратура має продовжити строк розслідування у слідчого судді.

«І тут у чому проблема: об’єктивно в нас просто не вистачить суддів розглянути весь масив клопотань про продовження строків. Наприклад, на всю Харківську область у нас наразі близько 17 тис. кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів. Продовження строків мають розглядати суди за місцем розташування органу досудового розслідування. А в суді цього району чотири судді. І 17 тисяч наших проваджень! У суддів є ще мільйон інших справ. Навіть якщо вони просто ставитимуть печатки, не розглядаючи, і то не встигнуть», — розповів він.

Отже, як зазначив керівник Департаменту війни, складається критична ситуація, і врегулювати її можна за допомогою ухвалення законопроєктів, які стосуються внесення змін до КПК щодо строків досудового розслідування в період війни.

Він також розповів, що у провадженнях, розпочатих у перші дні повномасштабного вторгнення — у лютому та березні минулого року — строки спливають у серпні.

«Якщо наразі законопроєкт не ухвалюється, а ми розуміємо, що об’єктивно судді не впораються, почнемо втрачати провадження і нічого не зможемо зробити. Тоді ворог посміхатиметься нам в обличчя, а ми нічого не зможемо вдіяти», — підсумував Бєлоусов.